Нас стає все менше, і буде недостатньо просто народити дитину.

Нещодавно одягнув гольф, куплений одинадцять років тому.

Тоді це сталося під час революції, 25 грудня. Гольф коштував неймовірні 400 гривень. А ще згадав, як за день до прильоту до Охматдиту купив джинси, а наступного дня розбирали завали в Охматдиті. Після цього написав своїй дівчині, що зіпсував джинси… а до цього купував джинси років п’ять тому. Вона каже:

– Я тобі куплю нові.

– Краще дітей мені нарожай.

– Навіщо? Щоб потім отак прилетіло до Охматдиту і вбило дитину?

А нещодавно на Аспені почув жахливу, але логічну думку: якщо сьогодні дитина і народиться, то працездатною вона буде через 18 років, в кращому випадку.

Тобто, щоб виправити той факт, що нас стає все менше, нам потрібно буде не лише народити дитину, але й виховати та зберегти її… 18 років.

Відчуваю, що ми як дерева. Які вирубають швидше, ніж ми можемо вирости.