У Києві є безліч цікавих місць з неймовірною історією. Проте мало хто знає про маленький Музыкальний провулок, який з'явився в столиці в далекому 1873 році і з часом змінив життя великого міста.
Редакція "Телеграфу" розповідає читачам історію провулка-привида, який був зруйнований практично до основи, але залишив по собі нагадування у вигляді кам'яної арки, що збереглася до наших днів.
28 червня 1873 року всередині кутового кварталу між вулицями Васильківською (Прорізною) та Хрещатиком відбулася урочиста закладка нового будівлі музичної школи.
Цікаво, що складання кошторису і сама побудова будівлі в стилі бароко були здійснені архітектором Олександром Шилем безкоштовно.
До закладу було необхідно облаштувати доступний під'їзд, і в 1874 році Київська міська дума виділила 300 рублів на облаштування тротуару від Васильківської вулиці до будівлі школи. Так і сформувався Музыкальний провулок, завдяки якому вже за півстоліття кияни почнуть відмінно розбиратися в музиці.
У 1883 році школа була перетворена на музичне училище. Тут викладали зірки того часу — композитори Микола Лисенко та Отакар Шевчик, а також Микола Губерт.
У училищі виступали Петро Чайковський, Сергій Рахманінов, Федір Шаляпін та інші світові таланти.
3До 100-річчя з дня народження Михайла Івановича Глинки міські влади вирішили в його честь встановити пам'ятник. Проект реалізував архітектор Володимир Миколаїв.
Пам'ятник являв собою бронзовий бюст композитора на постаменті. Передбачалося відкрити пам'ятник до ювілею Глинки – 20 травня 1904 року, але бюст був встановлений перед будівлею музичного училища і освячений лише 21 грудня 1910 року.
Навколо училища формувалося простір, яке з часом перетворилося на площу, відому між 1938 і 1941 роками як площа Глинки.
4У листопаді 1913 року музичне училище перетворено на консерваторію. У 1934 році при консерваторії відкрилися музичне училище та музична школа.
У 1935 році архітектор Йосип Каракіс до старого корпусу пристроїв велике приміщення для музичної школи з концертним залом.
Так музичне училище еволюціонувало в консерваторію, а сам провулок міг би вирости до величної Музыкальної вулиці, але доля розпорядилася інакше…
5У серпні 1941 року почалася облога міста німецькими військами. Хрещатик, як і більшість інших київських вулиць, перегороджували барикадами, металевими "їжами" та мішками з піском. Вже 24-29 вересня 1941 року, через кілька днів після захоплення Києва німецькими військами, на Хрещатику почалася серія вибухів.
Після війни радянська пропаганда ще довго "просувала" наративи про те, що знищення Хрещатика — це справа рук нацистів.
Музыкальний провулок був зруйнований під час вибухів 24 вересня 1941 року. Цікаво, що бюст Глинки вцілів і був потім перенесений у міський (тепер — Маріїнський) парк Києва.
6 7Після війни, під час відновлення зруйнованих районів міста, було прийнято рішення не відновлювати провулок, хоча деякі будівлі, включаючи приміщення училища, вціліли.
Таким чином, ця частина київської історії залишилася лише в спогадах і архівних матеріалах.
Зниклий Музыкальний провулок пролягав від Прорізної вулиці до Хрещатика.
Тепер на місці колишнього проїзду знаходиться арка будинку №8.
8 9 0 1 2Нагадаємо, однією з най найбільших і відомих занедбанок столиці вважається Будинок культури на Виноградарі. Це місце повинно було стати яскравим "громадським ядром" району, але перетворилося на недобудову. Ця територія обгорнута міськими легендами і має погану славу серед місцевих жителів.
Раніше "Телеграф" розповідав про шикарний київський особняк графині, який в один момент перетворився на жахливу тюрму. Усадьба Уварової є пам'ятником архітектури місцевого значення, проте в його застінках відбувалися страшні речі, від яких стине кров у жилах.