Наслідки екотероризму з боку РФ — що чекає на Чорне море?

Про це журналістам Новини.LIVE розповів одеський еколог-журналіст і спеціаліст Національного екологічного центру України Владислав Балінський.

Мазут у Чорному морі

Від викидів мазуту з російських танкерів найбільше страждають птахи, особливо ті, що ведуть перелітний спосіб життя. За словами екологів, ці пернаті зазнають найбільшого впливу через те, що харчуються рибою та змушені занурюватися у воду, забруднену мазутом. Такий контакт є вкрай небезпечним і часто смертельним.

"Саме цей верхній шар формує таку плівку на поверхні. Причому ця плівка займає найбільшу площу. Тобто навіть невеликий обсяг цього з'єднання може вражати дуже величезну територію. І птах, вона ж також знаходиться на поверхні і збирає на себе ці всі мастильні матеріали. Тому саме птахи страждають у першу чергу", — розповідає Владислав Балінський.

Знищення екосистеми

Російські волонтери стверджують, що за місяць врятували близько 10 тисяч птахів. Однак, як зазначає еколог, вони замовчують реальні показники втрат. Кількість пернатих, які не вижили, може становити не менше 2-3 тисяч, і це лише попередні оцінки. Постраждали птахи різних видів, що може значно ускладнити відновлення місцевої екосистеми.

"Вони показують, що відмили десь 10 тисяч птахів. З них демонструють більше двох-трьох тисяч, але це лише те, що вони можуть побачити. От прежде всього в природі, я впевнений, що загинуло там вже десятки тисяч птахів", — відзначає екозахисник.

Але не лише птахи стали жертвами розливу мазуту — морські мешканці, особливо ссавці, також сильно постраждали. Ці тварини часто піднімаються на поверхню в пошуках їжі та кисню, і саме там стикаються з отруйною плівкою мазуту, що робить їх вразливими до забруднення та загрози життю.

"У них дуже чутливі органи — це дихальні шляхи, очі, ротова порожнина та слизова оболонка. Вони постійно під ризиком потрапити в цей шар мазуту та небезпечні пари — і це все накопичується в організмі. У зоні найбільшого ризику на сьогодні є саме дельфіни", — каже еколог.

Також спеціаліст додає, що ще більші наслідки ми зможемо побачити згодом, коли всіх цих отруєних дельфінів знайдуть мертвими на морському узбережжі. Їх тіла будуть розкладатися та випаровувати нові токсичні сполуки.

Порятунок морських тварин

Експерт зазначає, що птахам ще можна допомогти, і діяти потрібно вже зараз. Проте для цього необхідні значні фінансові ресурси та створення спеціалізованих орнітологічних центрів, які надаватимуть медичну допомогу постраждалим пернатим. Без таких центрів врятувати багатьох птахів буде складно.

"Сьогодні повинні створюватися центри саме з державним фінансуванням, які повинні не лише надати медичну допомогу саме цим птахам, а й надати їм допомогу з точки зору адаптації для повернення в природу. Тому що, якщо подивитися на світові подібні випадки, то можна побачити, що пернаті потребують не лише в очищенні від цього мазуту, вони потребують досить тривалого лікування", — додає еколог.

Крім того, що птахи можуть поглинати цей мазут і їм стає важче пересуватися, також вони можуть отримати опіки, які впливають на роботу всього організму. Тому, за словами Балінського, має бути дуже специфічний підхід до лікування, оскільки Україна ще не стикалася з подібними забруднювачами екосистеми та організмів. І адаптація може бути досить тривалою.

"Птицю після відмивки не можна одразу просто повернути в природу, тому що її пір'я втратили гідроізоляційні властивості. Вона має певну жирову прослойку під пухом і пір'ям, яка і змащує крила. І втративши цю функцію, пернатий не зможе занурюватися й полювати, що є основним вимогою виживання. І просто він не зможе триматися на воді. Ми знаємо це точно, тому що пам'ятаємо схожі випадки у 2011 році, коли загинули десятки тисяч птахів", — підкреслює Владислав Балінський.

Моніторинг водойми

Одним з ключових аспектів порятунку тварин є постійний моніторинг стану води. Вже зараз жителів Одеської, Миколаївської та Херсонської областей просять повідомляти Міністерству екології про випадки забруднення мазутом. Еколог підкреслює, що такі заходи необхідно впроваджувати терміново та виділяти на це фінансування. Це допоможе отримати реальну картину стану екосистеми та оцінити масштаби впливу на живі організми.

"Нам потрібно робити це негайно, щоб ми знали, що в якійсь частині одеського затоки чи на Миколаївщині, або Херсонщині є забруднення чи ні. Тому що мазут може накопичуватися нерівномірно, а при моніторингу ми можемо превентивно прибрати загрозу — от цим і допоможемо тваринам", — підсумовує Владислав Балінський.

Минув лише місяць після катастрофи танкерів, а екосистема Чорного моря вже зазнала руйнівних наслідків. Багато країн розробляють плани щодо ліквідації забруднювачів, щоб врятувати тисячі живих організмів, але Росія не лише не сприяє цим заходам, а й замовчує реальні масштаби трагедії. Таке зволікання та нехтування проблемою призводять до подальшої загибелі птахів, риб і ссавців. Як