Норвегія активно підтримує Україну з трьох причин. Але чи може вона зробити ще більше?

Норвегія, яка знаходиться за тисячі кілометрів від України, з початку повномасштабної агресії РФ стала надійним союзником Києва. Сучасні системи ППО NASAMS, винищувачі F-16, артилерійські снаряди – це лише короткий перелік пунктів норвезької допомоги.

Відповідно до даних Кільського інституту світової економіки, за обсягами всебічної підтримки України у співвідношенні до ВВП Норвегія входить до ТОП-10 серед усіх союзників.

Проте скандинавську країну, найбільшого експортера нафти та газу в Європі, часто критикують. Мовляв, надприбутки Норвегії від стрімкого зростання цін на енергоносії через розв'язану Росією війну не відповідають обсягам військової допомоги українцям.

Опозиція в Норвегії закликає збільшити допомогу Києву в три рази вже найближчим часом, тоді як прем'єр країни анонсує довгоочікувані інвестиції в українську "оборонку". Це відкрито контрастує з настроями інших союзників Києва.

Про те, чому у норвежців не спостерігається "втоми від війни", яка охоплює інші країни, і чи є ймовірність збільшення обсягів підтримки з боку Осло, в інтерв'ю "Телеграфу" розповів Ігор Головченко — Тимчасовий повірений у справах України в Норвегії.

Вся норвезька армія – це одна бригада

— Норвегія поруч з Україною з початку повномасштабного вторгнення, незважаючи на свою географічну віддаленість. Цікаво ваше мнение щодо того, чому і для норвезького уряду, і для норвезьких громадян підтримка України залишається пріоритетом? Особливо коли інші країни, навпаки, розмірковують про зменшення обсягів допомоги.

— Я в Норвегії вже більше року і можу підтвердити, що як на рівні норвезького суспільства, так і на рівні норвезької влади немає жодної "втоми від України". Рівень підтримки залишається дуже високим.

Літом серед норвежців було проведено соціальне опитування, яке показало, що дві третини населення підтримують збільшення допомоги Україні, а чверть населення вважає, що вона коректна такою, як є. І менш ніж 10% виступають за скорочення або припинення допомоги.

На рівні суспільства десятки норвезьких організацій, сотні, якщо не тисячі, норвежців по всій країні підтримують Україну різними способами. Хтось підходить на публічних заходах, говорить: "Ми за вас переживаємо". А хтось щоденно збирає донорську допомогу і відправляє вантажівки з гуманітарною допомогою.

Влада також зробила дуже багато. Йдеться про більше ніж п’ять мільярдів доларів загальної цивільно-військової допомоги, яку Норвегія як держава надала з початку повномасштабної війни.

Причин цьому кілька, і я можу виділити три ключові. Перше – це дуже високий рівень емпатії. Російська агресія проти нашої держави для Норвегії абсолютно чорно-біла історія. Тобто для них немає сірих півтонів. Є чітке розуміння, що є країна-агресор, яка напала, і є країна-жертва, яка захищається.

У цьому плані з норвежцями досить просто працювати. Їм не потрібно пояснювати, що відбувається, чому це для них важливо. Є така чорно-біла картина подій, на відміну від багатьох інших конфліктів, які зараз тривають у світі.

По-друге, для них це питання їхньої власної безпеки і принципу: що велика держава не може напасти на маленьку державу, щось отримати і вийти з цієї історії без покарання.

Норвегія — досить велика за площею країна, багата, але населення тут всього 5,5 мільйона. Вся норвезька армія, щоб ви розуміли – це одна бригада. Вся безпека держави базується на членстві в НАТО і вірі в те, що якщо щось почнеться, хтось прийде на допомогу. Тому для них це питання принципу. Норвежці нас сильно підтримують у рамках міжнародних організацій, прийняття будь-яких резолюцій, постанов і рішень. Вони завжди в перших рядах.

І третій фактор – це усвідомлення військової загрози, яку несе Росія. Тут від базового експерта, військового аналітика до керівництва держави є дуже чітке розуміння того, що коли б і чим би не закінчилася російська агресія проти України, Росія як джерело загрози нікуди не зникне. Що це мілітаристичне бачення у правлячої верхівки Росії і потужний російський військово-промисловий комплекс, на жаль, нікуди не дінуться.

Норвежці розуміють, що допомагаючи нам зменшувати військовий потенціал Кремля, вони допомагають і собі.

Норвегія – єдиний сусід, на якого РФ ніколи не нападала

— Маючи спільний кордон з Росією, вони напевно усвідомлюють, в якій потенційній небезпеці знаходяться, якщо Москва відчує якусь слабкість з боку Заходу.

— Думаю, чисто в військовому плані кордон сам по собі не є якимось важливим фактором, оскільки достатньо подивитися на карту і зрозуміти, що росіяни не будуть гнати колони танків на Мурманськ, потім завертати на Киркенес і йти тисячі кілометрів на південь до Осло. Це нереалістичний військовий план.

Умовно кажучи, якщо починається конфлікт між НАТО і Росією, то більше запитань буде до фінів і шведів, а потім — до норвежців. Але кордон залишається фактором. Якщо взяти історично, то Норвегія, мабуть, є єдиним сусідом Росії, від царської до сучасної, на яку та ніколи не нападала.

У них довгий час було досить нормальне економічне співробітництво. Тобто Баренцове море, риболовля, якісь прикордонні контакти. Поряд з кордоном знаходяться крайні північні і малозаселені території. Але в 2014 році ситуація змінилася, а в 2022 — зазнала кардинальних змін.

Єдина сфера, де Норвегія та Росія досі продовжують комунікувати – це риболовля. Продовжуються певні переговори, сторони погоджують квоти на вилов риби. Для Норвегії риболовля – це важлива стаття експорту та підтримки маленьких, малозаселених поселень на півночі країни. Тому Норвегія приєдналася до всіх санкційних пакетів ЄС проти РФ, крім допуску російських риболовних суден у